конкретик

[konkrɛtɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (розм.) Конкретний, чітко визначений факт, деталь або обставина; те, що стосується суті справи, а не загальних міркувань.

  2. (перен., жарт.) Про людину, яка воліє чіткі, конкретні формулювання, факти та дії, а не абстрактні розмови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конкретики, р. конкретик, д. конкретикам, з. конкретики, о. конкретиками, м. конкретиках, к. конкретики

Більше записів