• аварійно-ремонтний

    1. Призначений для усунення аварій та здійснення негайних ремонтних робіт, що виконується у разі раптової поломки або пошкодження.

    2. Стосується спеціальної служби, підрозділу або бригади, які цілодобово чергують та відновлюють роботу об’єктів, комунікацій, обладнання після аварій.

  • аварійно-рятувальний

    1. Призначений для проведення аварійних та рятувальних робіт, спрямованих на ліквідацію наслідків катастроф, аварій, пошук і порятунок людей.

    2. Стосується спеціальних формувань, служб, засобів або техніки, що виконують такі завдання.

  • аваруїст

    1. Представник аварської народності, етнічної групи, що проживає переважно в Дагестані (Російська Федерація) та є корінним населенням цього регіону.

    2. Учень або послідовник Аваруї, центральної фігури в релігійно-філософському вченні «Книги Урантії», що постає як Синове Божество та Творець всесвіту.

  • авга

    1. Авга — у давньогрецькій міфології: дочка аркадського царя Алея, жриця богині Артеміди, мати героя Телефа від Геракла.

    2. Авга — рідковживана назва для самки вівці (овецьки), вівця; синонім до слова “вівця”.

  • авгієві

    1. (у міфології) Стосівники, конюшні царя Авгія, які не прибиралися протягом тридцяти років і були очищені Гераклом за один день, спрямувавши туди русла двох річок.

    2. (переносне значення) Дуже забруднене місце, занедбане приміщення або надзвичайно безладна, заплутана справа, яка потребує радикального вирішення.

  • авдієвський

    1. Стосовний до міста Авдіївка (Донецька область, Україна), пов’язаний з ним або характерний для нього.

    2. Стосовний до селища Авдіївка (Київська область, Україна), пов’язаний з ним або характерний для нього.

  • авенін

    1. Білок, що міститься в овсі та деяких інших злаках, один із компонентів клейковини, який може викликати алергічні реакції або непереносимість у людей із чутливістю до нього (целіакією).

    2. Власна назва (топонім) — історична область в центральній частині Італії, населена в давнину авентинцями; одна з семи пагорбів, на яких виник стародавній Рим (Авентинський пагорб).

  • авенір

    1. Власна назва вулиці в Парижі (фр. Avenue), відома як Авеню дез Шанз-Елісе (фр. Avenue des Champs-Élysées) — одна з головних магістралей міста, символ його розкоші та туристична пам’ятка.

    2. Загальна назва широкої, зазвичай озелененої та важливої міської вулиці або проспекту в європейських містах (переважно в західноєвропейських), що вживається як загальний термін у художній літературі, публіцистиці або розмовній мові за аналогією з паризькою.

  • авенірівна

    Авенірівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Авенір.

  • авенірович

    1. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча, сина відомого письменника та громадського діяча Олеся (Олександра) Гончара — Гончар Олександр Олесович (Авенірович) (нар. 1971).

    2. У творчості Олеся Гончара — літературний псевдонім, який він використав для підписання ранніх віршів у шкільні роки, утворений від імені матері — Веніра (Венера).