1. Власна назва стаєнь царя Авгія в давньогрецькій міфології, які славилися надзвичайним забрудненням і були очищені Гераклом за один день, спрямувавши туди води двох річок.

2. (переносно) Дуже забруднене місце, халепа або заплутана, невпорядкована справа, яка потребує великих зусиль для наведення ладу.

1. Авгій — у давньогрецькій міфології: цар племені епеїв в Еліді, володар величезних стад, чиї нечищені протягом багатьох років стайні були очищені Гераклом за один день, спрямувавши в них води двох річок (перший з дванадцяти подвигів Геракла).

2. Авгій (перен.) — символ надзвичайного, довгого безладу, глибокого занепаду або хаосу, що потребує радикального очищення, реформ (переважно у виразах “авгієві стайні”, “очистити авгієві стайні”).

Авгітит — мінерал класу силікатів, різновид піроксену, що складається переважно з силікатів кальцію, магнію та заліза, з характерними призматичними кристалами зеленувато-чорного або бурого кольору.

Авгітит — гірська порода, що складається переважно з мінералу авгіту; авгітова порода.

1. Восьмий місяць року в григоріанському календарі, який має 31 день; останній місяць літа.

2. (Персоналія) Чоловіче особове ім’я латинського походження; український відповідник — Августин.

3. (Історія, титул) Почесний титул римських імператорів, а згодом — правителів деяких інших держав.

1. Родовий відмінок однини від іменника “август” — восьмого місяця року в григоріанському календарі, що має 31 день; також період часу тривалістю в цей місяць.

2. Назва восьмого місяця року в давньоримському календарі, який був перейменований на честь імператора Октавіана Августа (лат. Augustus).

3. (заст., церк.) Уживається як жіноче ім’я, похідне від латинського чоловічого імені Augustus (Август), що означає “священний”, “величний”.

1. У Стародавньому Римі — члени колегії жерців, які здійснювали культ імператора Августа та його спадкоємців; ця посада часто поєднувалася з магістратурами у провінціях.

2. У західноєвропейських містах доби Середньовіччя та раннього Нового часу — члени міської ради або магістрату, що виконували судові та адміністративні функції (аналог радників).

1. Чоловіче ім’я латинського походження, утворене від римського імператорського титула Augustus (поважний, священний).

2. Монах або священик, який належить до одного з чернечих орденів, що дотримуються статуту, приписуваного святому Августину (августинці, августинці-відлюдники тощо).

Августинівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Августин; означає доньку Августина.

1. Філософсько-теологічна система, заснована на вченні християнського мислителя Августина Блаженного (Аврелія Августина), що наголошує на першості Божої благодаті, необхідності божественного освітлення для пізнання істини, а також на концепції предвизначення.

2. Напрям у середньовічній схоластичній філософії, який розвивав ідеї Августина Блаженного, протиставляючись іншим системам, зокрема томізму.

3. Релігійно-філософська течія в християнстві, що виходить із принципів, сформульованих Августином, зокрема щодо взаємовідносин віри та розуму, природи благодаті та вільної волі.