Словник Української Мови
Буква
1. Відокремлений від конкретного, чуттєвого сприйняття; узагальнений, одержаний шляхом абстрагування, мисленнєвого відволікання від несуттєвих властивостей предмета чи явища.
2. Теоретичний, відірваний від життя, практики; неконкретний, нечіткий.
3. (У мистецтві) Такий, що відображає дійсність узагальненими формами, позбавленими прямого зображення реальних предметів; нерепрезентативний.
Приклад 1:
Абстрактний (якість як властива перевага, внутрішня властивість об’єкту, її не можна визначити чи виміряти, якість можна тільки усвідомити).
Невідомий автор.
Приклад 2:
Автомат – це абстрактний об’єкт, призначений для виконання певної роботи.
Трофіменко О. Г., Прокоп Ю. В., Швайко І. Г. та ін. «Основи програмування».
Приклад 3:
Цей клас створимо як абстрактний.
Трофіменко О. Г., Прокоп Ю. В., Швайко І. Г. та ін. «Основи програмування».