Ангіотрофін — біологічно активна речовина, яка виділяється нервовими клітинами та впливає на стан і функціонування кровоносних судин, зокрема на їхній тонус і живлення (трофіку).

Ангіофіброксантома — доброякісна пухлина шкіри, що являє собою вузлик або папулу червонуватого, жовтуватого або коричневого кольору, гістологічно утворена проліферацією судин (ангіо-) та сполучної тканини (-фібро-) з наявністю піночних клітин, що містять ліпіди (ксантомних клітин).

Ангіохолецистит — запальне захворювання жовчного міхура та жовчних проток, що виникає одночасно або послідовно.

Ангіохоліт — запальне захворювання жовчних проток, що виникає внаслідок поширення інфекції з жовчного міхура або кишечника, часто ускладнення жовчнокам’яної хвороби.

Ангіоцеребрографія — метод рентгенологічного дослідження судин головного мозку шляхом введення в них контрастної речовини з подальшим отриманням серії рентгенівських знімків (ангіоцереброграм).

Ангіоневроміома — доброякісна пухлина, що походить з судинних і нервових елементів, переважно локалізується в шкірі або підшкірній клітковині.

Ангіопаги — в анатомії та тератології: тип зрощення (симбіозу) однояйцевих близнюків, при якому дві особи з’єднані в ділянці тазу та нижніх кінцівок, маючи спільні частини кровоносної системи (звідси частина “ангіо-” — судинний).

Ангіопарез — медичний термін, що означає частковий параліч або різке ослаблення тонусу судинної стінки, що призводить до порушення регуляції просвіту судин та погіршення кровообігу.

Ангіопневмографія — метод реєстрації кровонаповнення судин шляхом одночасної фіксації змін об’єму органу та коливань повітря в герметичній системі, що з ним з’єднана.