Словник Української Мови
1. Розділ фізіології та медицини, що вивчає процес адаптації органів чуття (зокрема зору) до змін освітлення та методи його дослідження.
2. Сукупність методів і прийомів об’єктивного вимірювання часу та динаміки адаптації зору до темряви або до світла за допомогою спеціальних приладів — адаптометрів.
Адаптомір — власна назва пристрою для вимірювання адаптаційних можливостей організму людини, розробленого в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.
1. Призначений для адаптації, що служить для пристосування, упорядкування чогось до певних вимог або умов.
2. Здатний до адаптації, що має властивість пристосовуватися.
1. У мусульманському праві: згідно з місцевим звичаєм, традицією, що має юридичну силу поряд із офіційним законодавством.
2. У переносному значенні: звичайно, традиційно, заведено (у певному середовищі, місцевості).
Адамантома — рідкісна доброякісна пухлина, що розвивається з клітин епітелію емалевого органу, зазвичай у щелепних кістках, яка містить емалеподібну речовину та може мати кистозну будову; адамантінома.
1. (минералогія) Різновид гірського кришталю, який має молочнобілий колір через мікроскопічні порожнини та тріщини всередині кристала; цей напівпрозорий кварц іноді використовують у ювелірній справі.
2. (поетичне, застаріле) Міцний, непохитний, твердий як криця (у переносному значенні); символ непорушності та твердості.
1. (у зоології, щодо голкошкірих) такий, що розташований або орієнтований у напрямку від амбулакральних рядів до проміжних (інтерамбулакральних) рядів пластин панцира.
1. Рідкісний мінерал, різновид кварцу, який характеризується поєднанням молочно-білих та прозорих ділянок, що утворюють характерний візерунок, схожий на зображення голови; декоративний камінь.
2. У художній літературі та міфологічному контексті — легендарний камінь, на якому, за переказами, було викарбувано образ першої людини Адама; символічний артефакт.
1. Дочка Адама, жіноча нащадок першої людини за біблійним переказом.
2. Переносно: жінка, яка є далекою нащадкою когось, чий рід ведеться від давніх предків; пращурка, праматер.
3. У народній творчості та поетичній мові: жінка, представниця людського роду взагалі; людина.
1. Власна назва персонажа з біблійної Книги Буття, перша людина, створена Богом за Його образом і подобою, прабатько людського роду.
2. Загальна назва людини, людини взагалі, часто вживається в символічному, узагальнюючому значенні.
3. (у спеціальній термінології) Назва мінералу, різновиду олівіну, який іноді використовується як дорогоцінний камінь; силікат магнію та заліза.