Словник Української Мови
1. По батькові від чоловічого імені Августин, що вказує на належність до сина або походження від Августина (наприклад: “Іван Августинович”).
2. Прізвище, утворене від імені Августин, яке носили деякі відомі особистості, зокрема український громадсько-політичний діяч, публіцист і видавець кінця XIX — початку XX століття Володимир Августинович.
Августівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Август, що вказує на ім’я батька особи та є складовою частиною повного іменування (наприклад: Марія Августівна).
1. (в імператорському титулуванні) найвищий, найвеличніший; титул, що підкреслює монаршу велич і повагу (наприклад, “Августійший Монарх”).
2. (переносне значення) величний, поважний, гідний найвищої пошани; той, що викликає благоговіння своєю величчю.
1. Син Августа; нащадок (переважно в історичному контексті) особи на ім’я Август, зокрема, титулярне позначення сина римського імператора Октавіана Августа або інших правителів, що носили це ім’я чи титул.
2. У переносному значенні: видатний, талановитий нащадок або послідовник великого вченого, митця, майстра, духовного лідера тощо, чию славу чи справу він продовжує (за аналогією з синами Августа в історії).
1. (істор.) Посада або обов’язки авдитора (військового чиновника для розгляду судових справ у війську).
2. (заст.) Дія за значенням «авдитувати»; перевірка фінансово-господарської діяльності, обліку та звітності підприємств, установ, організацій; аудит.
1. Стосунний до авдитора (особи, яка займається перевіркою фінансової та господарської діяльності організацій), призначений для неї або властивий їй.
2. Стосунний до авдиту (систематичної, незалежної перевірки фінансової звітності, обліку, діяльності тощо), пов’язаний з ним.
1. (геологія, геоморфологія) Прибережна зона шельфу, розташована між береговою лінією та внутрішньою межею шельфу, що характеризується найменшими глибинами та найбільшим впливом суходільних процесів (алювіальний винос, хвильова дія).
2. (геологія нафти і газу) Передшельфова зона, перехідна область між континентальним шельфом і континентальним схилом, що має важливе значення для формування осадових басейнів і нафтогазоносних родовищ.
1. Розмовна назва служби аварійної технічної допомоги на дорогах, яка займається евакуацією транспортних засобів, що зламалися або потрапили в ДТП.
2. Розмовне позначення самого автомобіля (евакуатора) аварійної служби, зазвичай з характерним жовтим кольором та проблисковими маячками.
3. У побуті — розмовна назва будь-якої служби швидкого реагування для усунення аварійних ситуацій (наприклад, аварійна газова служба, аварійна житлово-комунальна служба).
1. У спосіб, що характеризується аварійним станом, несправністю; у режимі, призначеному для дій у надзвичайних ситуаціях або для запобігання аварії.
2. Дуже швидко, негайно, у форс-мажорному режимі, коли ситуація вимагає невідкладного втручання.
1. Який стосується організації та здійснення оперативного контролю, координації та управління діями з ліквідації аварій, нещасних випадків або інших надзвичайних ситуацій, а також служби або підрозділу, що цим займається.
2. Який належить до аварійно-диспетчерської служби або пов’язаний з її діяльністю, призначений для цієї служби.