Белонофобія — медичний термін, що означає патологічний страх перед голками та шприцами, який проявляється інтенсивною тривогою, панікою або навіть непритомністю при вигляді голки, передбаченні або здійсненні ін’єкції чи взятті крові з вени.

1. (географія) Назва кількох річок у Білорусі та Польщі, лівої притоки Західного Бугу.

2. (іхтіологія) Місцева назва риби білизни звичайної (Leuciscus leuciscus) в деяких регіонах України.

1. Білкова речовина, що є основною складовою частиною клітин усіх живих організмів, один з найважливіших компонентів харчування; протеїн.

2. Прозора, густіша рідина, що оточує жовток пташиного яйця і застигає при нагріванні.

3. Біла непрозора оболонка ока, що покриває його зовнішню поверхню, крім рогівки; склера.

1. У римській міфології — богиня війни, яку шанували як сестру, дружину або дочку Марса; відповідник грецької богині Еніо.

2. Переносно — жінка войовничого, агресивного характеру, затята учасниця суперечок або конфліктів.

1. У давньогрецькій міфології — герой, син коринфського царя Главка (або самого бога Посейдона), який за допомогою крилатого коня Пегаса переміг пожедихну чудовисько Хімеру, а також воював з амазонками.

2. Переносно — про людину, яка сміливо та рішуче бореться з перешкодами або вступає в боротьбу з сильним супротивником, часто з ризиком для себе.

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «білка» — невеликий гризун родини вивіркових, що мешкає в лісах та має пишний хвіст.

2. Розмовне звертання або прізвисько до дівчинки або жінки, часто з натяком на спритність, жвавість або рудоволосість.

3. Власна назва (з великої літери — Белечка) — персонаж казок, мультфільмів або літературних творів, а також можливе ім’я тварини-улюбленця.

1. Художня література, що не належить до класичних жанрів поезії, драми або високохудожньої прози, а являє собою легку, популярну чи розважальну прозу (романи, повісті, оповідання), часто з акцентом на сюжет та доступність для широкого кола читачів.

2. У ширшому значенні — усі твори художньої літератури (проза, поезія, драма), що створені з метою естетичного впливу, на відміну від наукових, публіцистичних, документальних чи технічних творів.

3. У переносному значенні — легковисловлені, поверхневі судження чи тексти на певну тему, що не мають глибинного аналізу або наукової обґрунтованості.

белетрист — письменник, який пише белетристику, тобто художню літературу (переважно прозову), що відрізняється від високохудожніх творів більшою доступністю, розважальністю та орієнтацією на масового читача.

белетрист — у вужчому, історичному значенні: автор художніх творів, на відміну від письменників-фахівців, які працюють у науковій, публіцистичній чи інших галузях літератури.

1. Художня література, що об’єднує прозові твори різних жанрів (роман, повість, оповідання тощо), на відміну від наукової, публіцистичної, поетичної та драматургічної творчості; художня проза.

2. Легкий, поверхневий стиль викладу, що наближається до художньої літератури, але без глибини та серйозності; застосування художніх прийомів у нехудожніх текстах.

3. Застаріле: художня творчість взагалі, літературна діяльність.

1. Літературний прийом, що полягає у наданні художньої форми, образності та емоційного забарвлення документальному, науковому, публіцистичному або іншому нефікційному матеріалу; перетворення фактичного викладу на художньо-літературний.

2. У ширшому значенні — процес або результат внесення художньої виразності, сюжетності та інших ознак художньої літератури (белетристики) у твір, що не належить до цього роду творів.