белетристика

1. Художня література, що не належить до класичних жанрів поезії, драми або високохудожньої прози, а являє собою легку, популярну чи розважальну прозу (романи, повісті, оповідання), часто з акцентом на сюжет та доступність для широкого кола читачів.

2. У ширшому значенні — усі твори художньої літератури (проза, поезія, драма), що створені з метою естетичного впливу, на відміну від наукових, публіцистичних, документальних чи технічних творів.

3. У переносному значенні — легковисловлені, поверхневі судження чи тексти на певну тему, що не мають глибинного аналізу або наукової обґрунтованості.

Приклади вживання

Приклад 1:
!» За ханьської доби в Китаї з’явилася також белетристика, яка в середні віки стала основою китайської безсюжетної прози. Це були передусім життєписи, що виділилися з «Історичних записок» Сима Цяня в самостійний літературний жанр. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |