белечка

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «білка» — невеликий гризун родини вивіркових, що мешкає в лісах та має пишний хвіст.

2. Розмовне звертання або прізвисько до дівчинки або жінки, часто з натяком на спритність, жвавість або рудоволосість.

3. Власна назва (з великої літери — Белечка) — персонаж казок, мультфільмів або літературних творів, а також можливе ім’я тварини-улюбленця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |