1. Ріжучий інструмент для гоління, що складається з руків’я та леза, яке може бути як змінним (у безпечній бритві), так і відкритим (у небезпечній бритві).

2. Електричний прилад для гоління, що працює від мережі або акумулятора і має рухливі гострі ножі під захисною сіткою.

3. Переносно: про щось дуже гострий, різкий або проникливий (наприклад, про розум, погляд, критику).

1. Жителі або громадяни Великої Британії (Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії), незалежно від їхнього етнічного походження.

2. Представники корінних народів Британських островів, зокрема англійці, шотландці, валлійці та ірландці, що утворюють історичну спільність.

1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе у Великій Британії; представниця британського народу.

2. Розм. Короткошерста домашня кішка британської породи, що має масивну статуру, круглу голову та щільну «плюшеву» шерсть.

3. Іст. Розмовна назва легкової конки (кінного трамвая) або пасажирського вагона британського виробництва, що використовувалися в Україні наприкінці XIX — на початку XX століття.

4. Розм. Спеціальна довга слюсарна лінійка з жорстким ребром, що використовується для перевірки прямолінійності поверхонь.

1. Мешканець або громадянин Великої Британії, держави, що включає Англію, Шотландію, Уельс та Північну Ірландію.

2. Представник одного з народів, що становлять основне населення Великої Британії (англійці, шотландці, валлійці, північноірландці).

3. (Іст.) Представник кельтських племен бриттів, які в давнину населяли територію сучасної Англії та Уельсу.

1. Музичний жанр та субкультура, що виникли у Великій Британії в середині 1990-х років, характеризуються поверненням до гітарного звучання, мелодійності та естетики рок-музики 1960-х років, часто з текстами, що відображають повсякденне життя британської молоді; представниками напряму є гурти Oasis, Blur, Pulp, Suede.

2. Конкретний музичний твір або виконання у цьому стилі.

1. Представник давньокельтських племен, що населяли Британські острови до англосаксонського завоювання.

2. Мова кельтської групи, якою розмовляли ці племени; давня форма валлійської, корнської та бретонської мов.

3. У сучасному вжитку — усталена назва для представників корінних народів Британських островів, особливо валлійців, корнців та бретонців, чиї мови походять від давньобританської.

1. У давньогрецькій міфології — дочка Брисея, полонена Ахіллесом під час Троянської війни, яка стала причиною його конфлікту з Агамемноном.

2. У поетичній мові — символ краси, коханої жінки або жертви війни.

1. Рід зелених водоростей родини бриопсидових (Bryopsidaceae), що мають сифонокладну будову та поширені в теплих морях.

2. Застаріла назва роду рослин родини коммелінових (Commelinaceae), які за сучасною класифікацією належать до роду традесканція (Tradescantia).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бринькало” — невеликий дзвіночок, брязкальце або подібний предмет, що видає дзвінкий, тонкий звук при похитуванні.

2. Рідкісне позначення для маленької металевої пластинки, яблучка або іншого елемента дзвінка, що безпосередньо видає звук при ударі.

3. У переносному значенні — легкий, дзвінкий, мелодійний звук, що нагадує дзвін маленького дзвоника або брязкання металу.