Значення
- (Техніка) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “бринькало” — невеликий дзвіночок, брязкальце або подібний предмет, що видає дзвінкий, тонкий звук при похитуванні.
- (Техніка) –
Рідкісне позначення для маленької металевої пластинки, яблучка або іншого елемента дзвінка, що безпосередньо видає звук при ударі.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — легкий, дзвінкий, мелодійний звук, що нагадує дзвін маленького дзвоника або брязкання металу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бриньчки, р. бриньчок, д. бриньчкам, з. бриньчки, о. бриньчками, м. бриньчках, к. бриньчки