бринькач

Значення

1. (Мистецтво) –

   Музичний інструмент, що видає звуки за допомогою коливання натягнутих струн, по яких ударяють молоточками або дряпають плектром; загальна назва для струнних інструментів типу цитри, бандури, кобзи.

2. (Мистецтво) –

   Розм. Про людину, яка вміє грати на струнному музичному інструменті, переважно аматорсько, не дуже вправно або навмисно просто.

3. (Мистецтво) –

   Розм., зневажл. Поганий, невправний музикант.

Правопис та відмінювання