Значення
- (Історія) –
Представник давньокельтських племен, що населяли Британські острови до англосаксонського завоювання.
- (Лінгвістика) –
Мова кельтської групи, якою розмовляли ці племени; давня форма валлійської, корнської та бретонської мов.
- (Лінгвістика) –
У сучасному вжитку — усталена назва для представників корінних народів Британських островів, особливо валлійців, корнців та бретонців, чиї мови походять від давньобританської.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брит, р. брита, д. бритові, з. брита, о. бритом, м. бриті, к. брите