Організація або підрозділ, що здійснює управління, експлуатацію та технічне обслуговування одного або декількох житлових будинків, комунального майна та прибудинкової території.

Приміщення, де розташовані службовці та керівництво такої організації, її офіс або контора.

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.

2. (рідко) Термін, що може вживатися для позначення будівельних робіт, будівництва або конструкції, походить від французького слова “boudinage” (технічний термін у геології).

Пристрій або механізм, що подає звуковий (рідше світловий або вібраційний) сигнал у заздалегідь встановлений час, переважно для пробудження ото сна.

Переносно: будь-яка подія, явище або людина, що різко пробуджує, виводить зі стану бездіяльності, спокою або байдужості.

1. Рідкісне, застаріле позначення будильника — механічного пристрою для сигналізації в заданий час.

2. У переносному значенні: те, що пробуджує, активізує (почуття, думки, пам’ять), стимул.

3. (Заст., діал.) Той, хто будить, підіймає зі сну.

Будзя — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

1. У японській культурі та бойових мистецтвах — загальна назва для практичних технік і методів, що використовуються самураями на полі бою, включаючи володіння зброєю (мечем, списом, луком), верхову їзду, тактику та рукопашний бій; військова наука самурайського класу.

2. У сучасному вживанні — комплексна дисципліна або конкретна школа традиційних японських бойових мистецтв, що зосереджена на практичній ефективності в реальному бою, на відміну від більш спортивних чи філософських напрямів (наприклад, від будо).

Будз — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

Будженина — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.

1. Звичайний, повсякденний день, що не є святом або вихідним; робочий день.

2. (у множині, “будні”) Повсякденне, звичайне життя з його щоденними турботами, рутиною та справами, що протиставляється святу, відпочинку або урочистим подіям.

1. Повсякденне, звичайне життя з його дрібними, рутинними турботами та справами; повсякденність, побут.

2. Обмеженість інтересів дрібними, маловажними повсякденними потребами; відсутність духовних запитів, високих ідеалів.

3. У мистецтві та літературі: зображення повсякденного, звичайного життя без його глибшого осмислення, поетизації або соціального узагальнення.