будильник

[budɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм, що подає звуковий (рідше світловий або вібраційний) сигнал у заздалегідь встановлений час, переважно для пробудження ото сна.

  2. (Психологія) –

    Переносно: будь-яка подія, явище або людина, що різко пробуджує, виводить зі стану бездіяльності, спокою або байдужості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. будильник, р. будильника, д. будильникові, з. будильник, о. будильником, м. будильникові, к. будильнику

Більше записів