будильник

Пристрій або механізм, що подає звуковий (рідше світловий або вібраційний) сигнал у заздалегідь встановлений час, переважно для пробудження ото сна.

Переносно: будь-яка подія, явище або людина, що різко пробуджує, виводить зі стану бездіяльності, спокою або байдужості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |