1. Рідкісне, застаріле позначення будильника — механічного пристрою для сигналізації в заданий час.
2. У переносному значенні: те, що пробуджує, активізує (почуття, думки, пам’ять), стимул.
3. (Заст., діал.) Той, хто будить, підіймає зі сну.
будило
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Відчинення вертепу 79~ÎÁËÓÄÀ Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне будило, що будило, було. Якщо це було, то було все облуда, блудницею тоді ти, пречиста, була, тоді ти пречистою, блуднице, стала, бо ти стала — і не стало тебе.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |