• бідолаха

    1. Людина, яка перебуває в скрутному, злиденному становищі; нещасна, бідна, пригноблена особа.

    2. (У звертанні або при вказівці на особу) Виражає співчуття, жаль або зневагу; нещасник, бідняга.

    3. (Розм.) Про того, хто викликає жалість своєю безпорадністю, невдачливістю або незграбністю.

  • бідолах

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (рідко, заст.) Той, хто перебуває в бідному, жалюгідному стані; нещасна, пригноблена людина.

  • бідолага

    1. Людина, яка викликає співчуття через своє скрутне становище, нещастя або безпорадність; нещасник, бідолаха.

    2. (У звертанні) Слово, яким називають людину (часто з відтінком співчуття, жалісливості або зневажливості).

  • біднішання

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бориспільському районі Київської області; належить до Великоолександрівської сільської територіальної громади.

  • бідність

    1. Стан матеріальної нестачі, недостатності коштів для задоволення основних життєвих потреб; убогість, злидні.

    2. Відсутність духовних цінностей, внутрішня спустошеність; убогість духу, інтелекту.

    3. Скудність, недостатність чого-небудь (наприклад, природних ресурсів, рослинності тощо).

  • бідніння

    Процес погіршення матеріального становища, зменшення доходів або переходу до стану бідності; збідніння.

  • біднячка

    1. Жінка або дівчина, що перебуває в бідності, має дуже обмежені матеріальні засоби для життя; жіночий відповідник до слова “бідняк”.

    2. (переносно) Жінка або дівчина, яка викликає співчуття через своє нещасливе становище, страждання або знедоленість.

    3. (діал., зневажл.) Вживається як звертання або характеристика жінки, часто з відтінком жалісливості або несхвалення.

  • бідняцтво

    1. Сукупність бідних людей, бідноти; стан бідності, злиднів.

    2. Іст. У СРСР — соціальна верства селянства, що не мала засобів виробництва або мала їх дуже мало і жила переважно за рахунок продажу власної робочої сили.

  • бідняточко

    1. Зменшувально-пестливе від “бідняк” — людина, що перебуває в бідності, має скрутне матеріальне становище; часто вживається для вираження співчуття або жалі.

    2. (переносне значення) Про того, хто викликає жалість, співчуття через своє нещасливе, безпорадне становище, страждання (про людину або тварину).

  • біднятко

    1. Зменшувально-пестливе від “бідняк” — людина, що перебуває в бідності, нужді, часто з відтінком співчуття.

    2. (переносно) Про того, хто викликає жалість, співчуття через своє нещасливе становище, слабкість або невдачу.