Словник Української Мови
1. (у логіці та лінгвістиці) Позначає протиставлення, протилежність або протидію; такий, що виражає протиставлення, опозицію.
2. (у лінгвістиці) Стосовний до адверсативних сполучників (наприклад, “але”, “проте”, “однак”), які з’єднують частини речення, що протиставляються за змістом.
Агроархеофіт — вид рослин-антропохорів, який був інтродукований (завезений) людиною на певну територію в давні історичні часи (зазвичай до відкриття Америки в 1492 році) і з того часу став повноцінним компонентом місцевих агрофітоценозів, тобто угруповань бур’янів та інших рослин на оброблюваних землях.
Агроботаніка — галузь ботаніки, що вивчає культурні рослини, їх сорти, походження, еволюцію та біологічні особливості з метою наукового обґрунтування їх вирощування, селекції та раціонального використання в сільському господарстві.
1. Пов’язаний із агроботанікою — наукою, що вивчає рослини, які використовуються в сільському господарстві, їх сорти, біологічні особливості та методи вирощування.
2. Призначений для дослідження, вивчення або каталогізації сільськогосподарських рослин (наприклад, агроботанічна ділянка, агроботанічний опис).
1. Стосовний до ґрунтів, що використовуються в сільському господарстві; пов’язаний з вивченням, оцінкою, поліпшенням або використанням сільськогосподарських земель.
2. Утворений від слів «агро-» (від «агрономія», «сільськогосподарський») та «ґрунт»; стосується взаємозв’язку між сільським господарством і ґрунтовими умовами.
1. Земельна ділянка, виділена для ведення сільськогосподарського виробництва (організацією, підприємством тощо), часто як частина більшого земельного масиву або фонду.
2. У контексті земельного законодавства та кадастру — об’єкт права власності або користування, що має цільове призначення для сільськогосподарських потреб.
Агроедифікатор — власна назва української компанії або бренду, що спеціалізується на виробництві, постачанні та впровадженні сучасних технологій, матеріалів і комплексних рішень для поліпшення родючості ґрунтів, рекультивації земель та загального підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
Агроедифікатор — загальний термін у сільському господарстві та ґрунтознавстві для позначення будь-якого фактора, технології, організму або речовини, що активно впливає на формування, структуру та властивості ґрунту, покращуючи його якості для потреб рослинництва (наприклад, деякі мікроорганізми, сидеральні культури, меліоранти, спеціальна техніка для глибокого розпушування).
1. Пов’язаний з агроекологією, тобто наукою про взаємозв’язки в агроценозах та способи їх оптимізації для створення стійких і продуктивних сільськогосподарських систем.
2. Характерний для агроекології, заснований на її принципах; такий, що застосовує екологічні підходи та методи в сільському господарстві для збереження родючості ґрунтів, біорізноманіття та зменшення негативного впливу на довкілля.
3. Створений, вирощений або вироблений з дотриманням екологічних норм і принципів агроекології (про продукцію, методи господарювання тощо).
1. Пов’язаний із застосуванням економічних законів, методів і принципів у сільськогосподарському виробництві; стосовний економіки сільського господарства.
2. Призначений для економічного аналізу, планування чи дослідження сільськогосподарської діяльності (наприклад, про агроекономічні розрахунки, агроекономічну науку).
Галузь етнографії, що вивчає традиційні форми та знаряддя сільськогосподарської праці, систему землекористування, народний досвід у землеробстві, тваринництві та пов’язані з ними звичаї, обряди й уявлення певного етносу чи регіону.