• білополяки

    1. Умовна назва польських військових формувань, що воювали проти Української Народної Республіки (УНР) та СРСР під час польсько-радянської війни 1919–1921 років; часто вживається в українській історичній та мемуарній літературі для позначення противника з польського боку.

    2. У радянській пропаганді та історіографії — загальна політична кличка для представників польських «контрреволюційних» сил, які виступали проти радянської влади.

  • білополяк

    1. Учасник польських військових формувань, що воювали проти Української Народної Республіки (УНР) та СРСР під час польсько-радянської війни 1919–1921 років; загальна назва солдатів та прибічників Польщі з білого руху (на противагу “червоним” — комуністам).

    2. У радянській історіографії та пропаганді — політично забарвлений термін для позначення ворожих “контрреволюційних” польських сил, які виступали проти радянської влади.

  • білоочка

    1. Рідковживана народна назва рослини з родини айстрових, відомої як білок (Leucanthemum vulgare), що має характерні білі пелюстки навколо жовтої серединки; також іноді називають королиця або роман.

    2. У місцевих говірках — народна назва деяких інших рослин з білими квітками, наприклад, кульбаби (Taraxacum) або окремих видів ромашки.

    3. У поетичній мові — ласкаве або образне звертання до дівчини, жінки, що підкреслює красу або ясність її очей.

  • білоок

    1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від ознаки “білі очі” (можливо, світлі, ясні) або від прізвиська.

    2. Заст. Поетичне позначення людини з ясними, світлими очима.

  • білоніжка

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характерні риси предка (наприклад, світле волосся або шкіра) або на місце проживання.

    2. У міфології та фольклорі — образна назва істоти, духа або персоніфікації зими, заметів, снігової покривки, що уособлює могутню, холодну та чаруючу силу природи; аналог Снігової королеви, Морозівни.

    3. У поетичній мові — метафора для позначення сніжної рівнини, засніженого степу або поля, вкритого білим сніжним покривалом.

  • білоніг

    1. Рід грибів родини рядовкових (Tricholoma), що мають характерне біле забарвлення ніжки, зокрема Tricholoma album — білоніг білий, отруйний гриб з білою шапинкою та ніжкою.

    2. Народна назва деяких видів грибів з білуватою або світлою ніжкою, наприклад, печериці польової (Agaricus arvensis).

    3. Рід птахів родини тиранових (Xolmis), поширених у Південній Америці, які мають характерне біле оперення на лапах або нижній частині тіла.

  • білонаж

    Білонаж — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області, належить до Золочівської сільської територіальної громади.

  • білон

    1. Сплав срібла з іншими металами (переважно міддю), що містить менше 50% срібла; також вироби з такого сплаву.

    2. (іст.) Назва низькопробного срібла, з якого карбували розмінну монету в деяких європейських країнах (наприклад, у Франції, Німеччині) у XIX — на початку XX століття.

  • білоліз

    Білоліз — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.

  • білолоз

    1. Рід рослин родини вербових (Salicaceae), до якого належать дерева або кущі з видовженими листками та квітками у сережках; верба, верболіз.

    2. Народна назва деяких видів верби, зокрема верби білої (Salix alba), яка має сріблясто-біле опушення листя.

    3. Місцевість, зарості, де переважно росте верба.