білополяки

1. Умовна назва польських військових формувань, що воювали проти Української Народної Республіки (УНР) та СРСР під час польсько-радянської війни 1919–1921 років; часто вживається в українській історичній та мемуарній літературі для позначення противника з польського боку.

2. У радянській пропаганді та історіографії — загальна політична кличка для представників польських «контрреволюційних» сил, які виступали проти радянської влади.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |