білопідкладочник

[bilopidklɑdot͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, який у XIX — на початку XX століття позначав заможного селянина, зазвичай власника великого земельного наділу, що носив сорочку з білою підкладкою (підшивкою) як видимий елемент одягу та символ достатку, на відміну від бідніших односельців.

  2. (Психологія) –

    У переносному значенні — зарозуміла, самовдоволена людина, яка виставляє напоказ свій матеріальний стан або соціальну перевагу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білопідкладочник, р. білопідкладочника, д. білопідкладочникові, з. білопідкладочника, о. білопідкладочником, м. білопідкладочникові, к. білопідкладочнику

Більше записів