білоніжка

[biloniʒkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характерні риси предка (наприклад, світле волосся або шкіра) або на місце проживання.

  2. (Міфологія) –

    У міфології та фольклорі — образна назва істоти, духа або персоніфікації зими, заметів, снігової покривки, що уособлює могутню, холодну та чаруючу силу природи; аналог Снігової королеви, Морозівни.

  3. (Література) –

    У поетичній мові — метафора для позначення сніжної рівнини, засніженого степу або поля, вкритого білим сніжним покривалом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білоніжка, р. білоніжки, д. білоніжці, з. білоніжку, о. білоніжкою, м. білоніжці, к. білоніжко

Більше записів