білон

1. Сплав срібла з іншими металами (переважно міддю), що містить менше 50% срібла; також вироби з такого сплаву.

2. (іст.) Назва низькопробного срібла, з якого карбували розмінну монету в деяких європейських країнах (наприклад, у Франції, Німеччині) у XIX — на початку XX століття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |