1. (у біології та медицині) такий, що має здатність інтенсивно забарвлюватися основними (лужними) барвниками; що стосується базофілії (наприклад, базофільні гранули, базофільні клітини).

2. (у гематології) такий, що належить до різновиду гранулоцитів (білих клітин крові) — базофілів, або пов’язаний з ними (наприклад, базофільний лейкоцит).

1. (у техніці, інформатиці) Який є основою, фундаментом для чогось; основний, вихідний, що задає стандарт або принцип, на якому щось будується або функціонує.

2. (у логіці, теорії) Який належить до основи, до того, що приймається без доказу; початковий, аксіоматичний.

3. (переносно) Найважливіший, ключовий, що становить сутність або необхідний мінімум у певній галузі знань, навичок тощо.

1. Який є основою, фундаментом для чогось; основний, корінний, що становить базу.

2. Який належить до бази або пов’язаний з нею; центральний, опорний.

3. (У спеціальних галузях) Початковий, стандартний, що прийнятий за основу для порівняння, розрахунків або подальшого розвитку (наприклад, базовий рівень, базова валюта, базова модель).

1. Який створений, розроблений або побудований на певній основі, принципах, ідеях чи технології; що має в своїй основі щось конкретне.

2. У комп’ютерній термінології — який використовує певну платформу, мову програмування, архітектуру або технологію як основу для розробки (наприклад, веб-базований додаток, Windows-базована система).

3. У суспільних та гуманітарних науках — який ґрунтується на певних даних, доказах, концепції чи методології (наприклад, доказо-базована медицина, факт-базована журналістика).

1. (у біології, цитології) — здатний до зв’язування з основними (базовими) барвниками; що легко пофарбовується ними, на відміну від ацидофільних структур. Про клітинні структури, тканини або мікроорганізми.

2. (у гістології) — що стосується або є властивістю базофільних клітин (наприклад, базофільних лейкоцитів або базофілів — гранулоцитів, чиї гранули пофарбовуються основними барвниками).

1. (у математиці, фізиці, техніці) Пов’язаний з базисом, що стосується базису; такий, що є базисом або має його властивості.

2. (у геології) Характерний для базальтів, що містить у своєму складі базальт; базальтовий.

3. (у хімії) Що має властивості основи (лугу), лужний.

4. (переносне значення) Основний, фундаментальний, що становить основу для чогось.

1. (у ботаніці) такий, що розвивається, розкривається або розташовується від верхівки до основи; спрямований від вершини до основи (наприклад, про розташування квіток у суцвітті або про порядок розкриття бруньок).

2. (у біології загалом) такий, що росте або розвивається в напрямку від вершини до основи.

1. Стосунковий до базиліки; властивий базиліці, характерний для неї.

2. Прикметник до власної назви «Базилік» (чоловіче ім’я).

1. Стосовний до базиліки, властивий їй; призначений для базиліки.

2. У будівництві: такий, що має форму базиліки — тип споруди (переважно храму) з непарною кількістю нефів, середній з яких вищий за бічні та освітлюється через вікна у верхній частині стін.