базовий
[bɑzoʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Філософія) –
Який є основою, фундаментом для чогось; основний, корінний, що становить базу.
- (Техніка) –
Який належить до бази або пов’язаний з нею; центральний, опорний.
- (Техніка) –
(У спеціальних галузях) Початковий, стандартний, що прийнятий за основу для порівняння, розрахунків або подальшого розвитку (наприклад, базовий рівень, базова валюта, базова модель).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. базовий, р. базового, д. базовому, з. базового, о. базовим, м. базовім