Значення
- (Математика) –
(мат.) Сукупність лінійно незалежних векторів у векторному просторі, через які можна лінійно виразити будь-який вектор цього простору; основа.
- (Економіка) –
(екон.) Сукупність товарів, продуктів або послуг, обрані для порівняння їх цін у різні періоди при розрахунку індексів; основа для розрахунків.
- (Геологія) –
(геод.) Вимірна лінія на місцевості, що слугує основою для побудови геодезичної мережі або трикутників при топографічних зйомках.
- (Філософія) –
(перен., книжн.) Основа, фундамент, опора чогось; те, на чому щось ґрунтується, тримається.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. базис, р. базису, д. базисові, з. базис, о. базисом, м. базисі, к. базисе