1. Позбавлений таланту, обдарування; нездатний до творчої, продуктивної діяльності.

2. Позбавлений внутрішньої цінності, значення; нікчемний, марний.

3. Який не має успіху, не справджує очікувань; невдалий, невдачливий.

1. (техн.) Такий, що не має гістерезису; позбавлений властивості гістерезису. Безгістерезний матеріал.

2. (перен., спец.) Про процес або систему: такий, що не залежить від попередніх станів або шляху досягнення поточного стану; детермінований лише поточними умовами.

1. (від власної назви «Гіменей») Позбавлений еротичного, любовного чи шлюбного початку; такий, що не стосується кохання чи подружнього життя.

2. (переносно) Позбавлений натхнення, творчого запалу, поетичного духу; прозаїчний, буденний.

1. Такий, що не супроводжується звуками, не створює звукових хвиль; абсолютно тихий, безшумний.

2. Переносно: такий, що відбувається непомітно, без зовнішніх проявів, не привертаючи до себе уваги.

1. Який не має гузика (металевої чи пластмасової застібки на одязі, взутті тощо).

2. У переносному значенні: такий, що не має необхідної міцності, надійності, солідності; легковажний, неґрунтовний.

1. Який не має губ, позбавлений губ.

2. У ботаніці: про віночок квітки, що не має виразної нижньої губи (наприклад, у деяких губоцвітих рослин).

1. Який не має гріхів, не схильний до гріховних вчинків; безгрішний, невинний.

2. Який не містить у собі гріха, провини; бездоганний, чистий.

3. У переносному значенні: такий, що не має вад, недоліків; ідеальний.