1. Не видаючи жодного звуку, повністю безшумно; так, що не чутно.
2. Переносно: не привертаючи до себе уваги, непомітно, потай.
безгучно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
відстає від дядька, стискає мовчки обидві руки Мавці, безгучно її цілує і, догнавши дядька, іде з ним у ліс. Коли б ти, нічко, швидше минала!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Джон Пол цього разу був тут, він не пускався в далекі подорожі, а вкрай уважно слухав, лише час від часу безгучно промовляючи «bloodclot»’. Ґастон Дежавю, поки що Стриманість-в-Оцінках, усе ж робив вигляд, ніби майже все сприймає і навіть розрізняє в потоці 1 Брудна ямайська лайка.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Прощавай! (Рушає). Я буду ждати! вiдстає вiд дядька, стискає мовчки обидвi руки Мавцi, безгучно її цiлує i, догнавши дядька, iде з ним у лiс. Коли б ти, нiчко, швидше минала! Вибач, коханая! Ще ж я не знала днини такої, щоб була щасна так, як ти, нiченько, так, як ти, ясна! Чом ти, березо, така журлива? Глянь, моя сестронько, таж я щаслива! Не рони, вербо, слiз над водою, буде ж, матусенько, милий зо мною!.. Батьку мiй рiдний, темненький гаю, як же я нiченьку сюю прогаю? Нiчка коротка – довга розлука… Що ж менi суджено – щастя чи мука? Мiсяць сховався за темну стiну лiсу, темрява наплила на прогалину, чорна, мов оксамитна.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прислівник () |