1. Який не має гріхів, не схильний до гріховних вчинків; безгрішний, невинний.
2. Який не містить у собі гріха, провини; бездоганний, чистий.
3. У переносному значенні: такий, що не має вад, недоліків; ідеальний.
безгрішний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розіп’явся ж і смерті долучився безгрішний, воскрес у своїй a 146b Жиленко І. В. 811 В оригіналі – “ложе”, одним із варіантів перекладу якого є “матка, µήτρα, matrix”: Срезневский И. И. Материалы для словаря… – Т.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: прикметник () |