1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на річці Ґерда.

1. (діал.) Гаркавий, хрипкий звук, що виникає при кашлі або розмові; хрипіння, гарчання.

2. (перен., діал.) Невиразна, незрозуміла або бурклива мова; бурмотання.

Ґерлиґа — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

1. Застаріла назва німця, представника германських народів.

2. (іст.) Назва середньовічного західноєвропейського лицаря-лицаря (перев. німецького), який брав участь у хрестових походах або колонізації слов’янських земель.

3. (перен., рідк.) Чужинець, іноземець (зазвичай з негативним відтінком).

1. Традиційне українське намисто, зазвичай з коралів, нанизаних на нитку у вигляді кільця, яке носять на шиї в кілька рядів; часто є частиною національного жіночого костюма, особливо на Гуцульщині.

2. Назва схожого за формою та призначенням намиста в інших слов’янських народів (наприклад, молдовський, румунський ґердан).

3. Переносно: важкий, гнітючий тягар, обов’язок або почуття, що тисне на людину (застосовується переважно в художній літературі).

1. Назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

2. (заст.) Назва села в Україні, яке існувало на території сучасної Львівської області; згадується в історичних документах.

Ґерданик — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидовець, розташована неподалік від гори Близниця.

1. (діал.) Велика дерев’яна посудина з кришкою, бочка для зберігання різних продуктів (наприклад, зерна, борошна).

2. (перен., розм.) Про повну, товсту, незграбну людину (зазвичай жінку).