Древослів

Словник Української Мови

  • ваза

    1. Декоративна посудина різної форми, розміру та матеріалу (скло, кераміка, порцеляна, метал тощо), призначена для зберігання сухих квітів, букетів або як самостійний елемент інтер’єру.

    2. Архітектурна деталь у вигляді подовженого, часто прикрашеного скульптурою або різьбленням, декоративного підесталу або стовпа, що використовується в садово-парковому мистецтві та зовнішньому оздобленні будівель.

    3. У мистецтвознавстві — антична глиняна або керамічна посудина (амфора, кратер, кілікс тощо) різного призначення, часто розписана, що є важливим джерелом для вивчення культури та побуту Стародавньої Греції та Риму.

  • еволюціоністський

    1. Стосовний до еволюціонізму, пов’язаний з ним; такий, що ґрунтується на вченні про еволюцію (поступовий розвиток) органічного світу.

    2. Характерний для прихильника еволюціонізму; такий, що виражає погляди еволюціоніста.

  • гадів

    1. Місто в Україні, адміністративний центр Гадяцького району Полтавської області, розташоване на річці Псел.

    2. Історична назва козацького полкового міста (з 1640-х років) та центру Гадяцького полку в Гетьманщині (XVII–XVIII ст.).

  • важіль

    1. Простий механізм у вигляді твердого стержня, що може обертатися навколо точки опори, призначений для піднімання або переміщення важких предметів шляхом прикладання меншої сили на більшій відстані від точки опори.

    2. Ручка, важельок або стрижень у різних механізмах, машинах, приладах, за допомогою якого здійснюється керування, перемикання, регулювання тощо (наприклад, важіль коробки передач, важіль гальма).

    3. Переносно: засіб, спосіб впливу на когось або щось для досягнення певної мети.

  • важілець

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (діал., заст.) Той, хто працює важкою вагою, важільником; робітник, який обслуговує важільний механізм (наприклад, на копальні).

  • гадячий

    1. Який стосується гадюки (рід отруйних змій), властивий їй; призначений для гадюк.

    2. Уживається як складова частина зоологічних назв деяких видів тварин, наприклад: гадяча вужка, гадяча черепаха.

  • важок

    1. Рідкісний варіант написання слова “важіль” — довгастий твердий предмет, за допомогою якого, спираючи на опору, піднімають або зсувають важкий вантаж.

    2. У техніці — деталь, частина механізму, що має форму стрижня або бруса і здійснює обертальний або важельний рух для передачі зусилля (наприклад, важок коробки передач, важок перемикача).

  • еволюціоністка

    1. Жінка, яка є прибічницею еволюційного вчення (еволюціонізму) в біології, тобто вважає, що види живих організмів з часом змінюються, успадковуючи корисні ознаки, що призводить до утворення нових видів.

    2. Представниця філософського, соціологічного чи релігійного напряму, що розглядає розвиток природи, суспільства чи знання як природний, поступовий еволюційний процес.

  • гадяцький

    1. Стосунковий до міста Гадяч (Полтавська область, Україна), пов’язаний з ним або походженням з нього.

    2. Історичний термін: стосунковий до Гадяцького договору 1658 року між гетьманом Іваном Виговським та Річчю Посполитою, що передбачав створення Великого князівства Руського в складі федерації.

  • важність

    1. Абстрактна якість того, що має велике значення, цінність або вплив; суттєвість, значущість.

    2. Високе становище, авторитет або вплив у суспільстві; повага, що надається особі чи явищу.

    3. (заст.) Вага, тяжкість (фізична або моральна).