гадяцький

1. Стосунковий до міста Гадяч (Полтавська область, Україна), пов’язаний з ним або походженням з нього.

2. Історичний термін: стосунковий до Гадяцького договору 1658 року між гетьманом Іваном Виговським та Річчю Посполитою, що передбачав створення Великого князівства Руського в складі федерації.

Приклади вживання

Приклад 1:
й отримав дві великі перемоги: одну на борному полі — потрощивши під Конотопом Москву, другу на дипломатичному — уклавши Гадяцький трактат з поляками. Юрій сидів біля відчиненого вікна в світлиці й читав Гомера, Цицерона, Юлія Цезаря, — знав-бо й грецьку, і латинську, і старослов’янську мови, й бачив себе Цезарем попереду когорт, де блищать мечі й сяють щити, хоч і почувався замалим до того, а ще перечитував праці свого києво-могилянського вчителя: “Лебідь”, “Алькоран”, “Ключ розумєнія”, в яких Галятовський обстоював необхідність захищати свої права мечем.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: прикметник () |