Словник Української Мови
1. Пов’язаний з еволюціонізмом — системою поглядів, що пояснює розвиток природи, суспільства чи пізнання загальними законами еволюції.
2. Заснований на принципах біологічної теорії еволюції, що вивчає походження та історичний розвиток видів живих організмів.
1. Власна назва історичної місцевості у Києві, розташованої на Подолі, де в давнину знаходилася міська вага для зважування товарів, а також митниця.
2. Закрита або напіввідкрита споруда, де встановлювалися великі ваги для зважування возів з товаром, зерном тощо; вагова.
1. Технічний термін для позначення спеціалізованого приміщення або будівлі на підприємстві (залізничній станції, в порту тощо), де розташовані ваги для зважування вантажів, вагонів, автомобілів.
2. Розмовна назва для самої ваги (важниць) великої вантажопідйомності, призначеної для зважування значних мас.
1. Дерев’яна покрівельна дранка у вигляді тонких дощечок, які зазвичай мають клиноподібний переріз і з’єднуються одна з одною за допомогою пазів; гонт.
2. Окрема дощечка, виготовлена для такого покриття.
1. (зоол.) Представник роду земноводних з родини саламандрових, що має видовжене тіло, короткі кінцівки та довгий хвіст; тритон (рід Salamandra).
2. (перен., розм., зневажл.) Про людину, яка викликає антипатію, огиду; падлюка, гадина.
1. Властивість того, що має велике значення, вплив або вагу; суттєвість, значущість.
2. Високе становище, впливовість у суспільстві; авторитет, престиж.
1. Колективне позначення для гадюк (рід отруйних змій Vipera), що мешкають на певній території або розглядаються як група.
2. Місцевість, де водиться багато гадюк; гадюшник.
1. Послідовник, прихильник еволюційного вчення (еволюціонізму) в біології, який розглядає розвиток органічного світу як природний історичний процес.
2. Представник або прихильник еволюціонізму у філософії, соціології та інших науках, який тлумачить розвиток природи, суспільства, знання тощо як процес поступових, переважно кількісних, змін.
1. Абстрактний іменник, утворений від прикметника “важкий”, що означає наявність ваги, властивість бути важким; те саме, що вага (у фізичному сенсі).
2. Властивість того, що є важким, тяжким, складним для виконання, розуміння або перенесення; труднощі, тягар (у переносному сенсі).
3. Фізична величина, що характеризує силу тяжіння; те саме, що сила тяжіння.
Властивість або стан того, що є важкуватим, тобто дещо важким, обтяжливим або громіздким.