важіль

[ʋɑʒilʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Простий механізм у вигляді твердого стержня, що може обертатися навколо точки опори, призначений для піднімання або переміщення важких предметів шляхом прикладання меншої сили на більшій відстані від точки опори.

  2. (Техніка) –

    Ручка, важельок або стрижень у різних механізмах, машинах, приладах, за допомогою якого здійснюється керування, перемикання, регулювання тощо (наприклад, важіль коробки передач, важіль гальма).

  3. (Психологія) –

    Переносно: засіб, спосіб впливу на когось або щось для досягнення певної мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. важіль, р. важеля, д. важелеві, з. важіль, о. важелем, м. важелеві, к. важелю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів