підойма

1. Технічний термін у будівництві та архітектурі: горизонтальна балка, брус або перемичка, що спирається на вертикальні опори (стовпи, колони) і служить для підтримки інших елементів конструкції (наприклад, покрівлі, перекриття).

2. Власна назва географічних об’єктів (рідко): може вживатися як історична або народна назва окремих місцевостей, урочищ, ярів (наприклад, урочище Підойма).

Приклади вживання

Приклад 1:
Націоналізм — стрижень, хребет, підойма, без яких ніколи нічогісінько путнього не вийде. Ясно, як… «апельсин».
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |