Словник Української Мови
Вар’єте — театр або театралізоване видовище, в програмі якого поєднуються різні жанри: естрадні номери, комедійні сценки, танці, спів, циркові елементи; водевіль.
Вар’єте — музична п’єса легкого, розважального характеру, що поєднує спів, танець та діалог.
Вар’єте — назва театрів або концертних закладів, що спеціалізуються на таких виставах або програмах.
1. (заст.) Психічний розлад, божевілля; стан людини, що втратила розум.
2. (перен.) Безрозсудна, шалена дія, вчинок або поводження; щось безглузде, нерозумне.
3. (перен., розм.) Надзвичайна сила, інтенсивність чогось; шаленість, несамовитість (наприклад, явищ природи).
Газообкурювання — процес обробки продуктів харчування (переважно м’яса, риби, сиру) димом, що утворюється при спалюванні деревних стружок або тирси в спеціальних камерах, з метою надання специфічного аромату, смаку, забарвлення та покращення зберігання.
Газообкурювання — технологічний процес у харчовій промисловості, при якому продукт обкурюється штучним димом, отриманим з димових генераторів, що дозволяє точніше контролювати інтенсивність, температуру та компоненти обкурювання порівняно з традиційним способом.
1. (в архітектурі) Внутрішній відкритий простір будівлі (переважно церковної), обмежений з усіх боків стінами, галереями або аркадами; внутрішній дворик.
2. (застаріле) Загальна назва для різних видів закритих екіпажів, колісних повозок або саней з кузовом, призначених для перевезення людей.
Едафотоп — частина біотопу, що характеризується певним ґрунтовим середовищем (ґрунтовими умовами), яке формується під впливом рельєфу, клімату, материнської породи, рослинності та інших факторів і є місцем існування для ґрунтових організмів.
Едафотоп — сукупність абиотичних (фізико-хімічних) факторів середовища, пов’язаних із ґрунтом, що впливають на організми в конкретному місці їх проживання.
1. Власна назва давньої столиці держави Хорезм (нині територія Узбекистану), важливого торговельного та культурного центру Середньої Азії в період з VI ст. до н.е. по XIII ст. н.е.
2. У словосполученні “Вар варський” — археологічний термін для позначення специфічної культури ранньозалізної доби (VI ст. до н.е. — VI ст. н.е.), поширеної на території сучасного Узбекистану, Туркменістану та Афганістану, названої за містом Вар.
1. (розм.) Різко, з силою вдаритися об щось, отримати удар; зазнати фізичного пошкодження внаслідок необережного руху або зіткнення.
2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, провалу; потрапити у неприємну ситуацію, часто через власну помилку або необережність.
Спеціальна техніка нанесення фарби на поверхню, при якій фарба розпилюється у вигляді туману (аерозолю) за допомогою стисненого повітря або спеціального розпилювача (вапортувача).
Едафон — власна назва першого в історії електронного музичного інструмента, створеного 1899 року німецьким фізиком Вільгельмом Фріцем та названого на честь грецької богині пісні Еда.
Едафон — загальна назва ранніх електронних музичних інструментів, принцип дії яких заснований на використанні зубчатих коліс, що обертаються в магнітному полі для генерації звукових хвиль різної частоти.
Фахівець у галузі ґрунтознавства, який вивчає ґрунти, їх походження, будову, склад, властивості, географічне поширення та раціональне використання.