Словник Української Мови
1. Призначений для газообміну або пов’язаний з ним; що забезпечує обмін газами (переважно киснем і вуглекислим газом) між організмом і навколишнім середовищем або між різними середовищами.
2. Стосуючись процесу обміну газами у легенях, тканинах або технічних системах.
1. Велика комахоїдна ящірка родини варанових, що мешкає в пустелях, степах та саванах Африки, Азії та Австралії; представник роду Varanus.
2. Рід великих ящірок родини варанових (Varanus), до якого належать, зокрема, комодський варан, сірий варан, нільський варан та інші види.
1. Біологічний процес обміну газів (кисню та вуглекислого газу) між організмом і навколишнім середовищем, що здійснюється через дихальну систему та на рівні тканин.
2. Фізико-хімічний процес обміну газів між двома середовищами (наприклад, між атмосферою та водою, ґрунтом або технічними системами).
Варактор — напівпровідниковий діод, ємність якого залежить від прикладеної до нього зворотної напруги; застосовується як керований конденсатор у схемах автоматичного регулювання, для параметричного підсилення та перетворення частоти.
1. Пов’язаний з рослинними угрупованнями, що формуються під впливом певних ґрунтових умов (едафічних факторів).
2. Стосовний до взаємозв’язків між ґрунтовим середовищем (едафотопом) та рослинним угрупованням (фітоценозом), що на ньому розвивається.
Варакоба — власна назва села в Грузії, розташованого в Ахметському муніципалітеті краю Кахетія.
Газообладнання — це сукупність технічних пристроїв, апаратів та трубопроводів, призначених для подавання, розподілу, регулювання, обліку та використання газоподібного палива у житлових будинках, комунальних, промислових та інших об’єктах.
Газообладнання — це галузь техніки та промисловості, що займається проектуванням, виробництвом, монтажем та експлуатацією обладнання для роботи з газоподібним паливом.
1. Вара — у буддизмі: монастир, храм, священна будівля або комплекс споруд для медитації та релігійних практик, особливо поширений у країнах Південно-Східної Азії (Таїланд, Лаос, Камбоджа).
2. Вара — власна назва невеликих населених пунктів, зокрема села в Івано-Франківській області України.
3. Вара — у давньоіндійській міфології та санскриті: легендарна фортеця, укріплення; також може означати обіцянку, клятву або обмеження.
Спеціалізована сільськогосподарська або будівельна машина, призначена для механічного перемішування різних шарів ґрунту, а також для змішування ґрунту з добавками (вапном, цементом, добривами тощо) з метою поліпшення його якості, структури або міцності.
Робочий орган (пристрій, навісне або причіпне знаряддя) до трактора або самохідної машини, що виконує операцію змішування ґрунту за допомогою фрез, роторів, лопатей або шнеків.
Едафофіт — рослина, що пристосована до життя в специфічних ґрунтових умовах, наприклад, на засолених, піщаних або кам’янистих ґрунтах.
Едафофіт — вид рослини, чий ріст і розповсюдження обумовлені певними фізичними або хімічними властивостями ґрунту, а не кліматичними факторами.