• екзогідатогенний

    1. (у медицині) такий, що спричинений зовнішніми факторами або впливає на організм ззовні; зовнішнього походження.

    2. (у біології, психології) що стосується причин, які беруть початок з навколишнього середовища, а не зсередини організму.

  • галган

    1. Тропічна багаторічна рослина родини імбирних (Alpinia officinarum), кореневище якої використовується як прянощі та в медицині; синонім — альпінія лікарська.

    2. Пряність, спеція, що є висушеним і подрібненим кореневищем однойменної рослини, має гострий, трохи камфорний аромат; застосовується в кулінарії та народній медицині.

  • вельс

    1. Вельс (англ. Wales) — країна, що входить до складу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, розташована на заході острова Велика Британія; адміністративно-політична частина (князівство) зі своїм парламентом та урядом.

    2. Вельс — історична область на заході Великої Британії, що зберегла власну культурну ідентичність, мову (валлійську) та традиції.

  • вельпси

    Вельпси — власна назва, що позначає породу декоративних кролів, виведених у Німеччині та відомих довгим оксамитовим хутром, яке потребує ретельного догляду.

  • екзоглосія

    Екзоглосія — стан мовної спільноти, при якому функцію основної мови спілкування виконує не рідна мова її членів, а мова зовнішнього походження, що часто є наслідком колоніалізму, культурного чи політичного домінування.

    Екзоглосія — у соціолінгвістиці: використання мови, запозиченої з іншої мовної спільноти, як офіційної, літературної або престижної форми спілкування, тоді як рідні мови або діалекти залишаються в побутовому вжитку.

  • вельпс

    Вельпс — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Мукачівському районі (з 2020 року — у складі Мукачівської міської громади).

    Вельпс — власна назва гірського перевалу в Українських Карпатах (Закарпатська область), розташованого між горами Велика та Мала Сивуля.

  • вельможність

    1. Титул, який використовується для звертання до осіб дворянського (шляхетного) походження, зокрема до князів, графів та інших представників вищої аристократії, а також увічнений у словосполученні «його/її вельможність».

    2. (заст.) Висока посадова особа, державний діяч, який має велику владу; сановник.

    3. (перен., заст.) Велич, пишність, блиск; те, що викликає повагу або захоплення своєю гідністю та розмахом.

  • галгал

    1. (褍 斜褨斜谢褨泄薪褨泄 褌械褉屑褨薪芯谢芯谐褨褩) 袦褨褋褑械胁褨褋褌褜 褍 袩邪谢械褋褌懈薪褨, 锌芯斜谢懈蟹褍 袆褉懈褏芯薪褍, 写械 褨蟹褉邪褩谢褜褌褟薪懈 胁锌械褉褕械 蟹褍锌懈薪懈谢懈褋褟 锌褨褋谢褟 锌械褉械褏芯写褍 褔械褉械蟹 锟叫狙€写邪薪; 褋懈屑胁芯谢 锌芯褔邪褌泻褍 薪芯胁芯褩 写芯斜懈, 蟹胁褨谢褜薪械薪薪褟.

    2. (褍 斜褨斜谢褨泄薪褨泄 褌械褉屑褨薪芯谢芯谐褨褩) 袦褨褋褌芯 胁 褑械薪褌褉邪谢褜薪褨泄 褔邪褋褌懈薪褨 袩邪谢械褋褌懈薪懈, 胁褨写芯屑械 褟泻 褉械谢褨谐褨泄薪懈泄 褌邪 锌芯谢褨褌懈褔薪懈泄 褑械薪褌褉 袉蟹褉邪褩谢褜褋褜泻芯谐芯 褑邪褉褋褌胁邪 蟹邪 褔邪褋褨胁 褋褍写写褨胁 褨 褑邪褉褟 小邪褍谢邪.

  • екзогеосинкліналь

    Екзогеосинкліналь — у структурній геології та геотектоніці: довгаста, витягнута прогинальна структура земної кори (геосинкліналь), розташована на межі континентальної платформи та геосинклінального поясу, що утворилася внаслідок інтенсивного опускання і заповнення потужними товщами осадових порід, переважно за рахунок зносу (денудації) суміжного континентального щита або платформи.

  • вельможець

    1. Високопоставлена особа, знатна людина, що має велику владу, багатство та привілеї (переважно в феодальному суспільстві).

    2. Великий державний чиновник, сановник, що займає вищу посаду в управлінні державою.

    3. (У переносному значенні) Людина, яка поводиться пишно, гордовито, наче знатна особа; вельможа.