вельможець

[ʋɛlʲmoʒɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Високопоставлена особа, знатна людина, що має велику владу, багатство та привілеї (переважно в феодальному суспільстві).

  2. (Історія) –

    Великий державний чиновник, сановник, що займає вищу посаду в управлінні державою.

  3. (Література) –

    (У переносному значенні) Людина, яка поводиться пишно, гордовито, наче знатна особа; вельможа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вельможець, р. вельможця, д. вельможцеві, з. вельможця, о. вельможцем, м. вельможцеві, к. вельможцю

Більше записів