Значення
- (Історія) –
Високопоставлена особа, знатна людина, що має велику владу, багатство та привілеї (переважно в феодальному суспільстві).
- (Історія) –
Великий державний чиновник, сановник, що займає вищу посаду в управлінні державою.
- (Література) –
(У переносному значенні) Людина, яка поводиться пишно, гордовито, наче знатна особа; вельможа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вельможець, р. вельможця, д. вельможцеві, з. вельможця, о. вельможцем, м. вельможцеві, к. вельможцю