Значення
- (Історія) –
Титул, який використовується для звертання до осіб дворянського (шляхетного) походження, зокрема до князів, графів та інших представників вищої аристократії, а також увічнений у словосполученні «його/її вельможність».
- (Історія) –
(заст.) Висока посадова особа, державний діяч, який має велику владу; сановник.
- (Лінгвістика) –
(перен., заст.) Велич, пишність, блиск; те, що викликає повагу або захоплення своєю гідністю та розмахом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вельможності, р. вельможності, д. вельможності, з. вельможність, о. вельможністю, м. вельможності, к. вельможносте