1. Який стосується галки (птаха родини воронових), властивий їй.
2. Який стосується галки (риби родини коропових), властивий їй.
-
вестготи
1. Західні готи — одна з двох основних гілок германського племені готів, що у III–IV ст. н.е. відокремилася від остготів (східних готів) та утворила власне королівство на території Римської імперії, згодом заснувавши Вестготське королівство в Аквітанії та на Піренейському півострові, яке проіснувало до початку VIII ст.
2. Представники цього племені, воїни або жителі Вестготського королівства.
-
весталка
1. У Стародавньому Римі — жриця богині Вести, яка зобов’язана була дотримуватися цноти та стежити за священним вогнем у храмі.
2. Переносно — цнотлива, строгої поведінки дівчина чи жінка; також узагальнено — людина, присвячена служінню високій ідеї чи справі.
-
галча
1. Рідкісне діалектне позначення молодої галки (птаха з родини воронових).
2. У деяких західних регіонах — зменшувально-пестлива назва галки.
-
екс-прем’єр-міністр
Колишній прем’єр-міністр, особа, яка раніше обіймала найвищу посаду в уряді країни (кабінеті міністрів) та очолювала виконавчу владу, але вже звільнилася з цієї посади.
-
ґвалтівник
1. Той, хто здійснює ґвалт, насильство; насильник.
2. Той, хто влаштовує галас, шум, крик; галаслива, криклива людина.
-
веста
1. У давньоримській міфології та релігії — богиня домашнього вогнища, сімейного щастя та жертовного полум’я, шанована в кожному домі та державі; відповідниця грецькій Гестиї.
2. Жриця богині Вести в Стародавньому Римі, яка зобов’язана була протягом 30 років зберігати цноту та стерегти священний вогонь у храмі; весталка.
3. Перен., заст. Цнотлива, непорочна дівчина або жінка.
-
вест
1. Західний напрямок, одна з чотирьох сторін світу (протилежна сходу).
2. Територія, що лежить у західному напрямку від певної точки; країни Західної Європи та Америки (часто з великої літери — Вест).
3. Західний вітер.
-
галхаїт
Галхаїт — рідкісний мінерал, гідроксид-сульфат міді з формулою Cu₅(SO₄)₂(OH)₆·3H₂O, який утворює зелені кристали або агрегати; названий за місцевістю Галха в Монголії.
-
веспер
1. Веспер — у римській міфології: бог вечірньої зірки (Венери), ототожнюваний з грецьким Геспером; персоніфікація вечірньої пори.
2. Веспер — застаріла поетична назва вечірньої зірки (планети Венери), що з’являється на небі після заходу сонця.
3. Веспер — переносно: вечір, вечірня пора, сутінки (використовується переважно в поезії або високому стилі).