веста

[ʋɛstɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    У давньоримській міфології та релігії — богиня домашнього вогнища, сімейного щастя та жертовного полум’я, шанована в кожному домі та державі; відповідниця грецькій Гестиї.

  2. (Історія) –

    Жриця богині Вести в Стародавньому Римі, яка зобов’язана була протягом 30 років зберігати цноту та стерегти священний вогонь у храмі; весталка.

  3. (Література) –

    Перен., заст. Цнотлива, непорочна дівчина або жінка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. веста, р. вести, д. весті, з. весту, о. вестою, м. весті, к. весто

Більше записів