Веснянкуватість — властивість за значенням прикметника “веснянкуватий”; наявність рис, характерних для веснянки (у 1-му значенні), тобто поетичного твору певного фольклорного жанру, що виконується навесні.

Веснянкуватість — властивість за значенням прикметника “веснянкуватий”; наявність рис, характерних для веснянки (у 2-му значенні), тобто ранньої весняної квітки, переважно білого кольору (наприклад, проліски, підсніжника).

Веснянкуватість — властивість за значенням прикметника “веснянкуватий”; наявність рис, характерних для веснянки (у 3-му значенні), тобто невеликої перелітної пташки ряду горобцеподібних з сірувато-бурим забарвленням.

Веснянкуватість — переносно: легкість, свіжість, радісне, життєствердне відчуття, властиве весняній порі.

1. Веснянки — українські народні пісні обрядового та позаобрядового характеру, які виконуються на початку весни (з березня) та пов’язані з циклом весняних свят і ритуалів (закликання весни, зустріч птахів, обхід дворів тощо).

2. Веснянки — загальна назва для ранньовесняних квітів, які розквітають одними з перших (наприклад, проліски, підсніжники, крокуси, печіночниці).

3. Веснянки — народна назва метеликів родини Біланові (Pieridae), які з’являються одними з перших навесні (наприклад, білан капустяний, білан ріпаковий).

1. Веснянка — українська народна пісня обрядового характеру, яку виконують на початку весни, зокрема на Благовіщення або у Великодні свята, щоб прикликати весну, тепло та родючість.

2. Веснянка — назва ранньої весняної квіткової рослини, часто проліска, анемони або іншого піонерського виду, що зацвітає одразу після танення снігу.

3. Веснянка — традиційна українська вишита сорочка (блуза) з легкої тканини, призначена для носіння навесні та влітку, часто прикрашена характерним білим або поліхромним орнаментом.

4. Веснянка — невеликий комахоїдний птах родини ластівкових (лат. *Delichon urbicum*), який прилітає до України навесні; міська ластівка.

1. (у фольклористиці) традиційний весняний обрядовий цикл, що включає пісні, ігри та дії, пов’язані з зустріччю весни та пробудженням природи.

2. (у літературознавстві) назва збірки поезій або циклу віршів, присвячених весняній тематиці.

3. (переносно) стан радісного, оновленого почуття, натхнення або творчого підйому, аналогічний весняному настрою.

1. Творильний відмінок однини іменника “весна”, що вказує на час дії або настання події протягом цієї пори року.

2. (У значенні прислівника) У період весни, під час весняної пори року.