Словник Української Мови
1. Властивість слова, словосполучення, граматичної форми або мовної одиниці бути поширеним, регулярно вживаним у мовленні певної спільноти або в певному стилі; ступінь поширеності, частоти вживання в мові.
2. (У лексикографії та лінгвістиці) Критерій або характеристика, що відображає частоту та актуальність використання мовної одиниці в сучасній мовній практиці, що часто є підставою для включення її до словників.
1. Дія за значенням дієслова «вживати»; використання чого-небудь для певної мети, користування чимось.
2. Уживання, застосування (про ліки, засоби тощо).
3. У мовознавстві: сукупність норм і правил, що визначають правильне, загальноприйняте в мовній практиці використання мовних одиниць (слів, словосполучень, граматичних форм).
1. Прикметник до слова «екскаватор»; властивий екскаватору, призначений для нього або пов’язаний з його роботою.
2. Отриманий, виконаний або здійснений за допомогою екскаватора.
1. (фіз.) Пов’язаний з гальваноскопією, що стосується спостереження за електричними явищами за допомогою гальваноскопа.
2. (перен., заст.) Надзвичайно чутливий, що реагує на найменші зовнішні впливи або зміни (за аналогією з чутливим гальваноскопом).
Вжарювання — дія за значенням дієслова вжарювати, тобто процес тривалого або інтенсивного смаження продуктів до повної готовності або до утворення скоринки.
Вжарювання — у технічній термінології (металургія, матеріалознавство) — процес термічної обробки металевих виробів або матеріалів у певному середовищі з метою надання їм заданих властивостей, аналогічний відпалу або гартуванню.
Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області.
1. Обертатися навколо власної осі, рухатися по спіралі, як ґвинт.
2. Перен. Крутитися, вертітися, метушитися навколо чогось або когось.
3. Розм. Повільно, з труднощами підійматися вгору, витися (наприклад, стежкою вгору).
1. Мешканець міста Вештанець у Хорватії, що входить до складу Загребської жупанії.
2. Представник однойменного роду (Вештанець), що походить з цього міста або його околиць.
1. Самохідна або причіпна будівельна машина для риття ґрунту, що має робочий орган у вигляді ковша або системи ковшів, які використовуються для розробки, відсипання або переміщення ґрунту, корисних копалин та інших матеріалів.
2. Робочий орган (наприклад, ківш) подібної машини, призначений для копання та захоплення ґрунту.
Гальваноскоп — чутливий прилад для виявлення невеликих електричних струмів та визначення їхнього напрямку, що діє на основі відхилення магнітної стрілки під впливом струму.