вживаність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Властивість слова, словосполучення, граматичної форми або мовної одиниці бути поширеним, регулярно вживаним у мовленні певної спільноти або в певному стилі; ступінь поширеності, частоти вживання в мові.

2. (Лінгвістика) –

   (У лексикографії та лінгвістиці) Критерій або характеристика, що відображає частоту та актуальність використання мовної одиниці в сучасній мовній практиці, що часто є підставою для включення її до словників.

Правопис та відмінювання