1. Стосунок до міста Ґданськ (Польща), пов’язаний з ним, що походить із нього.
2. Стосунок до історичної області Померанія, центром якої було місто Ґданськ.
Словник Української Мови
1. Стосунок до міста Ґданськ (Польща), пов’язаний з ним, що походить із нього.
2. Стосунок до історичної області Померанія, центром якої було місто Ґданськ.
1. Технологічний процес нанесення тонкого шару металу (наприклад, хрому, нікелю, цинку, золота) на поверхню виробу з іншого металу або матеріалу шляхом електролізу для захисту від корозії, підвищення зносостійкості, покращення зовнішнього вигляду або надання певних технічних властивостей.
2. Переносно: надання нового поштовху, активізація, пожвавлення (діяльності, процесу, явища), подібно до того, як електричний струм активізує процес у гальванічній ванні.
Взаємооберненість — властивість двох об’єктів, дій або відношень, за якої вони є оберненими один до одного, тобто послідовне застосування одного об’єкта (дії) призводить до повернення до початкового стану.
В математиці (зокрема, в алгебрі чи теорії функцій) — відношення між двома елементами (наприклад, числами, функціями, матрицями), коли один елемент є оберненим до іншого, і їх добуток (або композиція) дає нейтральний елемент (одиницю для множення, тотожне відображення для функцій).
У логіці та лінгвістиці — вид симетричного бінарного відношення між двома сутностями, при якому якщо перша знаходиться у певному відношенні до другої, то друга автоматично перебуває у відповідному оберненому відношенні до першої (наприклад, відносини “бути чоловіком” / “бути дружиною”).
екскретофор — біологічна структура або організм, що виробляє та виділяє назовні (екскретує) певні речовини, часто з метою захисту, комунікації або позаклітинного травлення.
екскретофор — спеціалізована клітина або група клітин у тілі рослини або тварини, основною функцією яких є синтез і виведення екскретів (наприклад, отруйних, ароматичних або ферментативних речовин).
1. Взаємне знищення, винищення двох або більше сторін у конфлікті, коли кожна з них завдає іншій непоправної шкоди, що призводить до загибелі всіх учасників.
2. (У біології, екології) Процес, за якого конкуруючі організми, популяції або види діями одна проти одної призводять до загибелі всіх сторін, що взаємодіють.
3. (У військовій справі, політиці) Стратегічна або тактична ситуація, коли протиборчі сили внаслідок конфлікту повністю знищують одна одну.
1. Покритий тонким шаром металу (переважно цинку) за допомогою електролізу для захисту від корозії.
2. (Переносно) Наділений новою силою, активністю; оживлений, пожвавлений, активізований.
1. Властивість або стан двох або більше об’єктів, явищ, процесів або суб’єктів, за якого вони не залежать один від одного, але при цьому їхнє існування або функціонування може бути пов’язане в межах певної системи чи відносин.
2. У соціальних та економічних науках — принцип організації, за якого окремі частини системи (наприклад, індивіди, підприємства, держави) самостійні в прийнятті рішень, але їхні дії впливають одне на одного та координуються через непрямі механізми (наприклад, ринкові відносини).
1. (у фізіології) який стосується виділення (екскреції) продуктів обміну речовин із організму; видільний, виносний.
2. (у біології, анатомії) призначений для виведення або пов’язаний з виведенням непотрібних або шкідливих речовин (наприклад, про екскреторні органи, екскреторну систему).
1. Застаріла назва фізичного явища, що полягає в утворенні електричного струму в результаті хімічних реакцій між різними металами та електролітами; те саме, що гальваніка, гальванотехніка.
2. Застаріла назва розділу фізики, що вивчає електричні явища, які виникають при хімічних реакціях; тепер — електрохімія.
3. У медицині: відчуття електричного струму або металевого смаку в роті, що виникає при дотику різних металів (наприклад, пломб), які, контактуючи зі слиною як електролітом, утворюють гальванічну пару.
Взаємоконтроль — система організації діяльності, при якій два або більше суб’єктів (люди, групи, організації) здійснюють контроль за діями один одного для забезпечення дотримання правил, досягнення спільної мети або підвищення якості роботи.
Взаємоконтроль — принцип управління або функціонування системи, заснований на двосторонньому або багатосторонньому нагляді учасників, що дозволяє оперативно виявляти та усувати помилки, порушення або відхилення від встановлених норм.