• видавець

    1. Особа або організація (юридична особа), яка займається випуском і розповсюдженням друкованої продукції (книг, журналів, газет тощо), аудіовізуальних, електронних або інших творів.

    2. Засновник або керівник видавництва, особа, що відповідає за видавничу діяльність.

    3. У комп’ютерних технологіях — розробник програмного забезпечення або компанія, що публікує (випускає) програмні продукти.

  • експромтом

    1. Невеликий твір (віршований, музичний тощо), створений миттєво, без попередньої підготовки, зазвичай на задану тему.

    2. (У розмовній мові) Дія, вчинок, виконаний раптово, без планування та обмірковування; імпровізація.

  • видавання

    1. Дія за значенням дієслова “видавати”; передача чогось офіційно, згідно з установленим порядком, або надання чогось у розпорядження.

    2. Процес випуску, оприлюднення, публікації друкованої продукції (книг, журналів, газет тощо).

    3. (у множині, зазвичай “видавання”) Речі, продукти харчування, одяг тощо, що видаються регулярно або одноразово (наприклад, у спеціальних установах, військовій частині).

  • експромтний

    1. Створений, виконаний або сказаний без попередньої підготовки, імпровізований, на швидку руку.

    2. Призначений для імпровізації, що відбувається без підготовки (наприклад, про виступ, промову).

  • вид

    1. Граматична категорія дієслова, що виражає характер протікання дії в часі, зокрема її завершеність або незавершеність, повторюваність, одноразовість тощо (наприклад, доконаний і недоконаний вид).

    2. У систематиці рослин і тварин: основна структурна одиниця, низьша за рід, що об’єднує організми, близькі за будовою та походженням, здатні схрещуватися між собою і давати плідне потомство (наприклад, вид сосна звичайна, вид вовк звичайний).

    3. Зовнішній вигляд, образ кого-, чого-небудь; те, що відкривається очам, що можна бачити.

    4. Різновид, тип, різноманіття чого-небудь.

    5. Можливість бачити, оглядати щось; видимість, кругозір.

    6. У мовленні: прийом, спосіб розгляду, осмислення чого-небудь; точка зору.

    7. У логіці: поняття, що становить частину обсягу іншого, ширшого поняття — роду.

  • гаметоїд

    Гаметоїд — статева клітина (гамета) деяких одноклітинних організмів, яка морфологічно не відрізняється від звичайних вегетативних клітин, але здатна до злиття (копуляції) з іншою такою ж клітиною для утворення зиготи.

  • вигін

    1. Ділянка землі поблизу села, призначена для випасу худоби; пасовисько.

    2. Місце, де виганяють, продають або обмінюють худобу; базар для продажу худоби.

    3. Дорога, по якій гонять худобу на пасовисько або з нього; гін, проїзд.

    4. Застаріле: дія за значенням виганяти; вигнання, випровадження.

  • гаметоцит

    Гаметоцит — клітина, що є попередником статевих клітин (гамет) у деяких одноклітинних організмів, зокрема в споровиків, наприклад, плазмодіїв малярії.

    Гаметоцит — статева форма паразита роду Plasmodium у крові людини, здатна при попаданні в комара дати початок наступному циклу розвитку малярійного плазмодія.

  • експромт

    1. Короткий вірш, музична п’єса або інший твір мистецтва, створені миттєво, без попередньої підготовки, зазвичай на задану тему або з нагоди.

    2. Несподівана, імпровізована промова, виступ або дія, здійснені без попереднього планування.

  • вигідність

    1. Властивість того, що приносить користь, вигоду; вигідність чогось.

    2. Економічна доцільність, рентабельність; перевага, яка виражається в конкретних матеріальних показниках.

    3. Зручність, сприятливі умови для чогось; вигідне положення.