1. (медицина) Хірургічна операція, що полягає у вирізанні, видаленні патологічно зміненого органу або його частини, пухлини, ураженої ділянки тканин.
2. (біологія, молекулярна генетика) Видалення, вирізання ділянки (фрагмента) молекули ДНК або РНК.
Словник Української Мови
1. (медицина) Хірургічна операція, що полягає у вирізанні, видаленні патологічно зміненого органу або його частини, пухлини, ураженої ділянки тканин.
2. (біологія, молекулярна генетика) Видалення, вирізання ділянки (фрагмента) молекули ДНК або РНК.
1. Шматок старого, зношеного одягу або тканини, що використовується для чищення, миття, витирання пилу або в якості обтирального матеріалу.
2. Розм. Про дуже старе, поношене, подерте або неякісне одягнення.
3. Перен., зневажл. Про слабку, безвольну, мляву людину, якою легко керувати.
Процес створення об’ємних форм, фігур або рельєфів з пластичних матеріалів (глини, пластиліну, воску тощо) шляхом ліплення; ліплення, моделювання.
У переносному значенні: майстерне, детальне та яскраве словесне або художнє відтворення, зображення образу, характеру, явища.
1. Надмірний, зайвий, що перевищує звичайну міру або необхідність; надто інтенсивний.
2. (У лінгвістиці) Позначає дію, яка характеризується надмірною інтенсивністю а�бо тривалістю, що виходить за межі звичайного; надмірно-інтенсивний (про спосіб дії).
1. Дія за значенням дієслова “вилікувати”; процес лікування, що призводить до повного одужання, усунення хвороби або її симптомів.
2. Результат такої дії; стан здоров’я, досягнутий після успішного закінчення лікування; одужання.
1. Дія за значенням дієслова “виліковувати” — процес лікування хвороби до повного одужання пацієнта.
2. Результат такої дії; стан повного видужання, ліквідації захворювання, відновлення здоров’я.
Ганчірина — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
1. У лінгвістиці — граматична категорія, що виражає надмірну інтенсивність дії або ознаки, часто з відтінком надлишковості або перебільшення; форма експресивного ступеня.
2. У загальному вжитку (рідко) — щось надмірне, що виходить за межі звичайної міри; крайній прояв чогось.
1. Медичний термін, що означає здатність хвороби або патологічного стану до повного одужання пацієнта внаслідок лікування; прогнозована можливість лікування до повного відновлення здоров’я.
2. У ширшому вжитку — властивість чогось бути виліковуваним, піддаватися успішному лікуванню.
1. Дія за значенням дієслова вилізати — процес виходу, вибирання назовні з чогось, переміщення з середини на поверхню або за межі чогось.
2. (у спеціальному контексті) Може вживатися як технічний термін або жаргонізм для позначення появи, виходу на поверхню чогось, що було приховане (наприклад, дефекту матеріалу, інформації тощо).