1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бучанському районі Київської області.
2. (діал.) Те саме, що вимазка — дія за значенням «вимазати» або результат такої дії; те, чим щось вимазано.
-
вимагачка
1. Жінка, яка прагне досягти чогось, домагається виконання своїх вимог, часто з наполегливістю та рішучістю.
2. У технічному сленгу (переважно в галузі розробки програмного забезпечення) — система, документ або особа, що формалізує та описує вимоги до продукту, функціоналу або послуги (від англ. “requirement”).
-
ганчіркорізка
1. Ручний інструмент для розрізання ганчірок, який використовувався в кравецькій, шевській та інших ремеслах; має вигляд закріпленого в дерев’яній ручці півмісяцеподібного леза з гострим кінцем.
2. Застаріла назва спеціалізованих ножиць з гострими кінцями, призначених для розкрою тканини.
-
вимагач
1. Той, хто вимагає щось, хто висуває вимоги; винувач, позивач (застаріле).
2. У стародавньому українському праві: позивач, стягач, істець; особа, яка порушила судову справу з вимогою про відшкодування збитків або покарання.
-
ексімер
1. Короткоживуча молекула або атомний комплекс, що утворюється при збудженні одного з компонентів і існує лише в електронно-збудженому стані, а в основному стані швидко дисоціює.
2. Тип ультрафіолетового газового лазера, в якому активним середовищем є ексімер (у значенні 1), що застосовується, зокрема, в офтальмології та мікроелектроніці.
-
вимагання
1. Дія за значенням дієслова вимагати; вираження вимоги, прохання, зобов’язання до кого-, чого-небудь, вимога.
2. Неправомірна вимога, що супроводжується погрозами, насильством або шантажем, спрямована на одержання чужого майна, прав на нього або на примушення до дій проти власної волі (у кримінальному праві).
3. Розм. Надмірна, невиправдана вимога; примха.
-
ганчіркоріз
1. Робітник, який займається розкроєм ганчірок (відходів текстильного виробництва) для подальшого використання як сировини.
2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від назви цієї професії.
-
ексцитація
1. (у фізіології) Стан збудження живої тканини, органу або організму під впливом зовнішніх або внутрішніх подразників, що супроводжується комплексом фізико-хімічних змін і виникненням імпульсів.
2. (у фізиці) Перехід атома, молекули, атомного ядра або іншої квантової системи з основного (сталого) енергетичного стану в стан з вищою енергією під дією зовнішнього впливу.
3. (переносно, рідко) Сильне нервове збудження, стан підвищеної психічної активності.
-
вим’ячко
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вим’я”, що означає молочну залозу у самиць ссавців, зокрема у корів, кіз, овець.
2. (у переносному значенні, розм.) Про щось м’яке, обвисле, що нагадує за формою вим’я.
-
вим’я
1. Молочна залоза у самиць ссавців (переважно сільськогосподарських тварин, як-от корови, кози, вівці), що складається з певної кількості часток з сосками і призначена для вироблення та накопичення молока.
2. Розм. Про велику, обвислу грудь у жінки (зазвичай із зневажливим або жартівливим відтінком).